Біологія Хімія: Навчально-методична робота

Розробка уроку по темі:

«Ядро. Будова та функції ядра.»

Мета:

Продовжити вивчення клітинного рівня організації життя. Розглянути особливості будови і виконувані функції ядра клітини. Продовжити формування еволюційних уявлень про розвиток органічного світу та його поділ на прокаріотичні та еукаріотичні організми.

§ Розвивати абстрактнє мислення, вміння порівнювати і аналізувати та зіставляти, застосовувати отриману інформацію при виконанні навчального завдання. Розвивати потреби у творчій самореалізації, самоосвіти; організації робочого часу на уроці; продовжити формування умінь швидко працювати з текстом підручника, слухати товаришів, оцінювати себе та інших; розвивати вміння працювати з додатковою літературою.

§ Формувати науковий світогляд, виховання сприйняття живого, як унікального творіння природи. Формування вміння бачити прекрасне у малому.

Основні поняття: ядро, поверхневий апарат ядра, каріоплазма, ядерний

матрикс, хроматин, хромосоми, каріотип.

Обладнання: таблиці та схеми , інтерактивна дошка, використання матеріалу «Транспортні системи».

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

І.Організація класу (2 хв.).

ІІ.Актуалізація опорних знань (5 хв.).

Вправа « Біологічний диктант».

(Учні виконують самостійно роботу , яка вже надрукована на листочках знаходиться на їхніх столах),

1.Цитологія – це наука , яка вивчає ….

________________________________________

2.Організми , клітини яких не мають оформленого ядра називаються….

________________________________________

3.Внутрішне середовище клітини має назву…

________________________________________

4.Термін « клітина » запропонував…

________________________________________

5.Клітини можливо розглянути тільки…

________________________________________

6.Які організми відносяться до еукаріотів…

________________________________________

7.Яку назву мають структури , що входять до складу клітин…

________________________________________

8.Чим оточені клітини рослин та тварин…

________________________________________

9.Які структури є у рослинній і відсутні у тваринній клітині…

________________________________________

10.За допомогою яких структур можливий рух клітин…

_________________________________________

11.Де зберігається спадкова інформація в клітині…

_________________________________________

Виконав_______________ Оцінка________________

Ш.Мотивація навчальної діяльності(5хв.).

«ЯДРО – це «мозковий центр» клітини.

Дитяча енциклопедія

Розповідь, бесіда, повідомлення учнів.

Вчитель:

Ядро – це фортеця, де схована головна загадка відтворення життя.

Ядро нагадує собою свого роду таємничий острів, в якому дуже багато незвіданих територій , які нам з вами і треба дослідити. Вам уже відомо, що ядро – обов'язкова складова будь-якої еукаріотичної клітини, в якій зберігається спадкова інформація. Ядро регулює процеси життєдіяльності клітин. Лише деякі типи клітин еукаріотів позбавлені ядра. Це, зокрема, тромбоцити та еритроцити більшості ссавців, ситоподібні трубки вищих рослин. У таких клітинах ядро формується на початкових етапах розвитку, а потім руйнується. Втрата ядра супроводжується нездатністю клітини до розмноження (поділу)

1.Історія дослідження ядра клітини , доповідають історики , які завітали до нас на урок.

а)Роберт Броун

(1773 – 1858р.)

Видатний британський ботанік.Народився 21 грудня 1773 р. в Монтроузі в Шотландії, навчався в Абердині та Единбурзі, в 1795 році вступив на службу до полку шотландської міліції прапорщиком та помічником хірурга в Ірландії.

Вивчав природничі науки, в 1801 році був призначений ботаніком в експедицію для дослідження берегів Австралії.Разом з художником Фердинандом Бауером він відвідав деякі частини Австралії, потім Тасманію і

острови Басової протоки.

В 1805 році Броун повернувся до Англії, він привіз з собою 4 тисячі

видів австралійських рослин, він витратив декілька років щоб дослідити цей

матеріал.Результатом цієї роботи стала його праця «

яка дала новий напрямок географії рослин – фітогеографії.

Протягом свого життя Броун брав участь в багатьох експедиціях.Дякуючи

зібраню рослин з різни х країн, відомостям про них вчений був кращим знавцем

рослин.Природнича система багатьом йому завдячує: він прагнув до як можна

більшій простоті як в класифікації, так і в термінології; дуже багато зробив для

виправлення визначень старих і встановлення нових родин.Він працював також і

в галузі фізіології рослин: досліджував розвиток пиляка і рух плазматичних тілець в ньому.

У 1831 році Роберт Броун відкрив у рослинній клітині ядро.(Фото вченого на екрані).

б) Клод Бернар

Клод Бернар (1813-1878), французький фізіолог, один із засновників сучасної експериментальної медицини та ендокринології. Народився 12 липня 1813 в Сен-Жюльєн. У 1834 поступив в Паризьку медичну школу, яку закінчив екстерном у 1836. У 1839 закінчив медичний факультет Колеж де Франс і з 1841 почав працювати асистентом в лабораторії Ф. Мажанді. У 1843 отримав звання доктора медицини за роботу про роль шлункового соку в травленні. З 1847 став заступником Мажанді, а в 1855, після його смерті, очолив кафедру експериментальної медицини. У 1854 отримав створену для нього кафедру загальної фізіології в Паризькому університеті. У 1868 для Бернара була створена кафедра порівняльної фізіології в Музеї природної історії.
Перша робота Бернара, присвячена вивченню анатомії і фізіології слинної залози (1843), поклала початок його досліджень з фізіології травлення. У 1849 він зробив своє перше велике відкриття - з'ясував, що підшлункова залоза виділяє не тільки речовини, що сприяють переварюванню білків і вуглеводів, але і фермент, що розщеплює жири.
Ним створена перша теорія, яка пояснює природу діабету.

Видатний французький фізіолог, один із засновників вчення про гомеостаз,

вивчав роль крові і лімфи в його підтриманні.Дійшов висновку, що ядро відіграє

в житті клітини виняткову роль, але він не зміг відповісти на запитання : «В чому ця роль проявляється?». (Фото вченого на екрані)

в)Ян Пуркіне

Пуркіньє, Ян Евангеліста (1787-1869), чеський природодослідник, фізіолог, громадський діяч. Народився 17 грудня 1787 в Лібоховіце на північно-заході Богемії. Закінчивши місцеву школу, продовжив навчання в Мікулове (Моравія) в гімназії. Поїхав до Праги і вступив до школи філософії Карлового університету . Після закінчення університету (1818) Пуркине протягом року працював в університетській клініці. Спеціалізувався в галузі хірургії, анатомії і фізіології і досяг таких видатних успіхів, що 1823 був запрошений на посаду професора анатомії і фізіології університету Бреслау (нині Вроцлав, Польща), де пропрацював 27 років. З 1839 одночасно очолював заснований ним у Бреслау перший в світі Інститут фізіології.
Пуркине провів численні мікроскопічні дослідження, в яких використовував власні винаходи і методи. Досліджував під мікроскопом рух війок миготливого епітелію клітин ссавців, вивчав мікроскопічну структуру рослин, шкіри, залоз, кісток, зубів, хрящів, нервів, тканин серця, виявив індивідуальні відмінності в капілярних малюнках на пальцях рук (згодом на основі цього відкриття була створена дактилоскопія). Мікроскопічні дослідження Пуркине стали основою клітинної теорії, яку він сформулював в 1837. У тому ж році він встановив аналогію між будовою тваринної і рослинної клітин. Ввів термін «протоплазма», описав клітинне ядро. Описав нейрони спинного та головного мозку хребетних. Виявив особливі великі нейрони в мозочку (клітини Пуркине). Відкрив волокна міокарда, що утворюють провідну систему серця (пучок Пуркине).В кінці життя Пуркиньє перекладав на чеську мову поезію Гете і Шіллера. Ім'я Пуркине присвоєно університету Брно, Чеському медичному суспільству, яке заснувало медаль його імені. Помер Пуркине в Празі 28 липня 1869.(Фото вченого на екрані)

ІV.Повідомлення теми і мети уроку.

V.Вивчення нової теми.

2.Будова ядра.Формування понять: «ядерний матрикс», «ядерні пори», «каріоплазма», «ядерця», «хроматин».

Робота учнів з підручником, складання схеми та заповнення таблиці

Будова та функції частин ядра

Структура	Будова	Функції
Поверхневий апарат	Складається з двох мембран.Зовнішня ядерна мембрана з’єднується з внутрішньою навколо отворів – ядерних пор, прикритих особливими тільцями.	1.Відмежовує ядро від цитоплазми. 2.Здійснює обмін речовинами між ядром і цитоплазмою.
Каріоплазма	За складом та властивостями нагадує цитоплазму.	Внутрішнє середовище
Ядерця	Щільні структури, які складаються з рибонуклеопротеїдних фібрил	Приймають участь у формуванні рибосом.
Хромосоми	Основу складає дволанцюгова молекула ДНК, яка зв’язана з ядерними білками й утворює нуклеопротеїди.Кожна хромосома складається з двох поздовжніх частин-хроматид.	Зберігають спадкову інформацію, яка передається із покоління в покоління.

4.Формування поняття про каріотип.

Розповідь з елементами бесіди

*Каріотип – сукупність хромосом соматичних клітин, типова для певної соматичної групи організмів.

*Особливості каріотипу певного виду залежить від кількості, розмірів і форми хромосом.

*Стабільність каріотипу забезпечує існування виду.

«Кількість хромосом деяких рослин і тварин»

Вид	Диплоїдний набір хромосом	Вид	Диплоїдний набір хромосом
Шимпанзе	48	Картопля	48
Кінь	64	Томат	24
Корова	60	Пшениця м’яка	42
Собака	78	Кукурудза	20
Муха кімнатна	12	Ячмінь	14
Дрозофіла	8	Шпинат	12
Тарган	48	Перець	48
Голуб	80	Ясен	46
Сазан	104
Вівця	54
Людина	46

- Чи залежить кількість хромосом від рівня організації живих істот ?

Висновок. Кількість хромосом у каріотипі не пов’язана з рівнем організації живих організмів: примітивні форми можуть мати більшу кількість хромосом, ніж високоорганізовані, і навпаки.Однак, слід пам’ятати, що всі організми одного виду мають однакову кількість хромосом, оскільки для них характерна видова специфічність каріотипу.

5.Функції ядра.

Бесіда, записи в зошитах.

- Зберігає спадкову інформацію.

- Забезпечує її передачу від материнської клітини дочірнім.

- Спадкова інформація, що зберігається в ядрі, може змінюватись унаслідок мутацій, це забезпечує спадкову мінливість.

- Ядро регулює біохімічні, фізіологічні та морфологічні процеси, які відбуваються в клітині.

6.Вплив навколишнього середовища на ядро клітини та його наслідки.

Повідомлення учня.

VІ. Узагальнення знань

VІІ. Підведення підсумків уроку.

VШ.Домашнє завдання.

Вивчити § 19 стор.114 , О.В. Тагліна «Біологія 10 кл.» відповісти письмово на питання №5 , 6 стор.117.

Творче завдання: підготувати проектну або групову роботу з теми «Практичне значення цитологічних досліджень».

23 лютого було проведено захід на тему:"Земля-наш спільний дім", у якому прийняли участь групи 11-12, 9-10 та 3-4.

Усі однаково ми плачем , сміємося ,

Усім потрібен кисень і вода.

Поляк , іспанець , українець –зберемося!

І збережем планету – бо вона одна !

Тож бережіть планету , люди !

ЇЇ озон , річки , сади , ліси…

Щоб проліскам з онуками радіти

І випити джерельної води!

І як би не склалось , де б ми не бували –

У мандрах , в далекім краю.

Та серцем синівським щоб не забували

Про неньку –Вітчизну свою!

У праці красива , у пісні натхненна ,

І люд роботящий у селах , в містах.

Хай Богом ранима і благословенна

Пребуде земля Українська в віках.

28 лютого відбулася олімпіада з хімії , де учні показали свої знання з предмету та отримали відповідні місця : I місце - Попов Володимир , II місце- Передерій Кирил ,III місце -Борзій Богдан

З 14.05.2018 по 25.05.18 відбулися курси викладачів предмету "Захист Вітчизни"
Підготовлена випускна робота на тему :"Методика вивчення розділу "Основи медичних знань та допомоги""

Міністерство освіти і науки України

Комунальний заклад «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради

Кафедра теорії та методики виховання

ВИПУСКНА РОБОТА

на тему «Методика вивчення розділу «Основи медичних знань та допомоги»»

Виконала: Федотова Лариса

Олександрівна

слухач курсів підвищення

кваліфікації вчителів предмета

«Захист Вітчизни»

(14.05.2018- 25.05.2018)

викладача біології та хімії

ДНЗ «Запорізький центр

професійно- технічної освіти

водного транспорту»

м. Запоріжжя

Науковий керівник:

Корицький Віктор Григорович

Запоріжжя

2018

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. Методичні аспекти вивчення розділу «Основи медичних знань та допомоги»

1.1.Методика як спосіб організації практичної та теоретичної діяльності учнів………………………………………………………………………………5

1.2. Основні форми методів……………………………………………………..7

РОЗДІЛ 2. Метод дослідницької діяльності учнів.

2.1. Умови формування дослідницької діяльності учнів……………………..8

2.2. Етапи дослідницької діяльності учнів…………………………………….9

2.3. Рівні проходження дослідницької діяльності учнів……………………...10

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..12

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….14

ВСТУП

Українське суспільство на сучасному етапі , має гостру потребу у визначенні та оптимізації шляхів свого розвитку. Одним із цих шляхів є гуманізація. Соціальна робота виявляє значний вплив на гуманізацію суспільних відносин, де турбота про загальне добро та благо кожної людини є повсякденною практичною діяльністю працівників соціальної сфери. Проблема виховання гуманності в учнівській молоді набула актуальності в сучасному українському суспільстві. На її розв’язання спрямовані державні документи: Державна національна программа “Освіта” (“Україна ХХІ століття”) (1994), Закон України “Про вищу освіту” (2002), Закон України “Про захист суспільної моралі” (2003), Закон України “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” (2000), у яких зазначено, що серед основних принципів соціальної політики держави є повага до загальнолюдських цінностей, прав людини і народів України, безпосередня участь молоді в соціальному та культурному житті, відповідальність держави за створення умов для самореалізації кожної особистості. У контексті цих положень особливо гостро постає проблема орієнтації освіти не лише на забезпечення майбутніх соціальних працівників ґрунтовними знаннями, але й акцентування уваги на ціннісних та світоглядних аспектах професійної культури молодого фахівця. Ураховуючи суспільну значимість та об’єктивну потребу виховання гуманності , актуальність даної проблеми, темою випускної роботи мною обрано «Методика вивчення розділу «Основи медичних знань та допомоги»». Об’єктом вивчення є процес гуманістичного виховання майбутніх працівників сфери обслуговування. Предметом вивчення є педагогічні умови виховання гуманності в майбутніх соціальних працівників у процесі професійної підготовки. Мета вивчення полягає у визначенні та розробці ,

експериментальній перевірці ефективності педагогічних умов виховання гуманності в майбутніх соціальних працівників у процесі професійної підготовки .

РОЗДІЛ 1. Методичні аспекти вивчення розділу «Основи медичних знань та допомоги».

1.1. Мето́дика - навчання окремої навчальної дисципліни — галузь педагогічної науки, що являє собою окрему теорію навчання . Методику навчання окремого предмета слід розглядати як спосіб організації практичної та теоретичної діяльності учасників навчання, зумовлений закономірностями та особливостями змісту навчального предмета. Завдання методики полягають у тому, що:

1. На основі вивчення явищ процесу окремої навчальної дисципліни (предмета) розкривати між ними закономірні зв'язки.

2. На основі виявлених закономірностей установлювати нормативні вимоги до навчальної діяльності викладача та пізнавальній діяльності учня.

Зміст методики навчання складає:

1. Виявлення пізнавального значення даної навчальної дисципліни та її місця в системі освіти.

2. Визначення завдань даної навчальної дисципліни та її змісту.

3. Визначення та застосування відповідних методів, методичних засобів, форм організації навчання для опанування змістом навчального предмета.

Термін методика навчання застосовується також у більш вузькому значенні — як вчення про методи навчання. Таке вчення може бути як загальним, що стосується загальної теорії навчання , так і таким, що стосується виключно конкретної навчальної дисципліни.

Методика викладання навчального предмета обумовлена особливостями та специфікою набуття знань, умінь і навичок окремої навчальної дисципліни .

Методика викладання окремого предмета має свої категорії, які визначаються на основі загально визнаних педагогічних понять[4].

До головних з них належать: закономірності навчання окремого предмета; принципи навчання; викладання; учіння; методи навчання; форми організації навчання, знання, уміння, навички.

Основні закономірності навчання окремої навчальної дисципліни :

· залежність основної мети та завдань навчання від рівня, темпів, потреб і можливостей суспільства, рівня розвитку педагогічної науки і практики;

· залежність результативності навчання від поєднання внутрішніх (особистісних) мотивів з зовнішніми (суспільно-економічними) умовами;

· залежність рівня продуктивності навчання від матеріально-технічного та методичного забезпечення навчального процесу, оптимального застосування засобів та методів навчання, форм його організації;

· обумовленість результативності навчання інтенсивністю зворотних зв'язків, врахування результатів попередніх етап

Основні принципи навчання окремої навчальної дисципліни — основні теоретичні вихідні положення, за якими здійснюється навчання окремої навчальної дисципліни. До них належать:

· спрямованість навчання на вирішення завдань освіти, розвитку й виховання;

· науковість навчання;

· систематичність і послідовність навчання;

· доступність навчання, врахування вікових особливостей;

· наочність навчання;

· зв'язок навчання з реальним життям;

· свідомість і активність у навчанні;

· міцність засвоєння знань, умінь та навичок

Викладання окремої навчальної дисципліни — діяльність викладача у процесі навчання, що спрямована на передачу знань, умінь і навичок.

Вивчення окремої навчальної дисципліни — доцільна діяльність особистості спрямована на засвоєння знань, умінь і навичок для подальшого застосування у практиці.

Методи навчання окремої навчальної дисципліни — взаємодії між викладачем і учнем, під час яких відбувається передача та засвоєння знань, умінь і навичок.

Загально прийнятим у сучасній педагогічній науці методи навчання прийнято розрізняти:

1. За характером викладення навчального матеріалу: словесні, наочні, практичні.

2. За організаційним характером навчання: методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності; методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності; методи контролю та самоконтролю у навчанні; бінарні(подвійні) методи навчання.

3. За логікою сприймання та засвоєння навчального матеріалу: індуктивно-дедукційні, репродуктивні, прагматичні, дослідницькі, проблемні тощо [1].

1.2.Форми організації навчання окремої навчальної дисципліни — обумовлені часом окремі структури навчального процесу тісно пов'язані з його змістом. ЦЕ — навчальні заняття, практична підготовка, самостійна робота, контрольні заходи.

Для загальноосвітньої школи основною формою навчання є урок, хоча за загальноприйнятими педагогічними визначеннями урок водночас є одним із видів навчання.

Види навчання — обумовлені часом, частини навчального процесу, що розрізняються за основними способами передачі та засвоєння змісту навчання. У своєму комплексному вигляді вони щільно поєднуються зі словесними, наочними та практичними методами навчання.

Найпоширенішими видами навчання є: лекції; семінарські, практичні, індивідуальні, лабораторні заняття; консультації; навчальна та виробнича практика.

Знання — результат свідомого засвоєння фактів, понять, законів, які складають основний зміст навчальної дисципліни.

Уміння — здатність свідомого виконання практичних та теоретичних дій із застосуванням надбаних знань.

Навички — свідомі, базовані на знаннях дії, що виконуються в результаті багаторазового повторення окремих практичних та теоретичних завдань, передбачених програмою навчального предмета і мають автоматизований характер [3].

Методика навчання — спосіб організації діяльності учнів з навчальним матеріалом. Методика навчаня визначає, що і як саме роблять учні з навчальним матеріалом, які властивості і зв'язки між об'єктами розкривають вони. Метод є центральною ланкою детермінації процесу навчання зовнішніми обставинами.

У методиці навчання можна виділити змістову і формальну сторони. Змістова сторона має такі компоненти:

· 1) зміст, різні моделі, аналогії, алгоритми, які дають змогу засвоїти сутність навчальних предметів;

· 2) розумові, передусім мислительські, дії, потрібні для засвоєння змісту навчальних предметів і додаткового змісту (загальнологічні дії, а також дії, що розкривають принцип побудови навчального матеріалу тощо);

· 3) співвідношення між цілями навчання, з одного боку, прямими і непрямими його продуктами, з іншого.

Формальна сторона методики навчання характеризується співвідношенням активності викладача та учнів, характером поєднання колективних та індивідуальних форм навчальної роботи , співвідношенням зорової та слухової інформації у поданні навчального матеріалу, кількість і складність завдань, які стоять перед учнями, мірою допомоги, що надається їм тощо.

Методика навчання є одним із важливих факторів ефективності навчання і розумового розвитку учнів[2].

РОЗДІЛ 2. Метод дослідницької діяльності учнів.

2.1. Сучасний вчитель-професіонал не тільки сам стає дослідником, а й організовує дослідницьку діяльність учнів. Вона допомагає забезпечити активну пізнавальну діяльність учнів, залучає до пошуку вирішення складних, проблемних питань, актуалізуючи знання, виробляючи навички аналізу, уміння абстрагувати, робити висновки, узагальнювати. Готуючи, організовуючи, проводячи дослідницьку діяльність учнів на уроках , педагог стимулює творчу активність, емоційне сприйняття, залучає їх у наукову роботу, навчає самостійного пошуку нестандартних рішень, що виникли.
Тому організації дослідницької діяльності учнів повинна приділятися особлива увага. Робота викладача в цьому напрямку не повинна носити стихійний, безсистемний характер. Тільки продумана, логічно вибудувана система занять, організуюча дослідницьку діяльність учнів, дасть очікувані результати. Учень, озброєний науковими методами пізнання, зуміє виявити проблему і не тільки зрозуміти і вивчити її, а й самостійно запропонувати нестандартне, креативне, оригінальне рішення [4].

2.2.У даній роботі дослідницька діяльність учнів представляється як логічно вибудувана, перевірена на практиці система роботи викладача та учнів.
Система занять дослідної діяльності являє собою трирівневу систему, що складається з трьох етапів, кожен з яких є якісно новим рівнем . Рух учнів від рівня до рівня відбувається після проходження програми кожного етапу.
Просування учнів від етапу до етапу пов'язане з освоєнням основних рівневих функцій .
При оргaнізаціі занять , на першому рівні провідну роль відіграє освітня функція дослідницької діяльності учнів і викладача, мета якої - приріст освіченості всіх учасників навчання. Заняття на цьому рівні є підготовчий етап дослідницької діяльності. Наприклад, при вивченні теми «Види та особливості травм», коли учні досліджують приклади спортивних травм, види спорту , що є небезпечними та чи слід займатись спортом .

Наступний, 2-ий рівень будується на роботі з виконання методологічної функції.
Це така організація навчання, при якій учні проводять дослідження з метою набуття досвіду дослідницької діяльності. На цьому етапі, який можна позначити як практичний, учні збагачують свій понятійний апарат науковими термінами: дослідження, метод дослідження, його види, об'єкт, предмет, мета, завдання, засоби дослідження, гіпотеза та інше. Наприклад, при вивченні теми «Надзвичайні ситуації невоєнного характеру , оповіщення населення », коли потрібно визначити радіаційні та хімічно небезпечні об’єкти в Україні.
Найбільш повне втілення 3-го рівня проявляються в тому , що учні:
- Вибирають і формулюють тему;
- Визначають зони дослідження;
- Проводять цілепокладання;
- Планують і реалізують методи дослідження;
- Описують хід роботи;
- Роблять висновки;
- Виробляють рекомендації. Наприклад , при вивченні теми «Отруєння речовинами , що є хімічною зброєю». Коли готують презентації , наприклад, «Ознаки та перша допомога в разі отруєння грибами та неякісною їжею».
При організації навчальної діяльності учнів викладач повинен мати на увазі, що у нього великий вибір методів і прийомів організації дослідження. Він може давати домашні завдання дослідницького характеру , планувати

дослідження як фрагменти уроків, організовувати систему занять з дослідження певної теми (проблеми) з поточними консультаціями, проміжним контролем і кінцевим результатом - захистом реферату чи проекту з вивченої проблеми.
Дослідницьку діяльність можна організовувати на всіх етапах уроку і на етапі підготовки до уроку при виконанні випереджального завдання. Домашні завдання подібного типу викликають справжній інтерес до досліджуваного матеріалу, стимулюють додаткове читання, готують до більш глибокого і осмисленого сприйняття матеріалу, цікавого вирішення проблеми[5].

2.3. Існує кілька рівнів проходження учнів через дослідницьку діяльність: 1 рівень – репродуктивний, включає елемент входження в пошукову, науково-дослідну діяльність через систему олімпіад, конкурсів, оглядів. 2 рівень – емпірико-практичний, що передбачає ускладнений елемент проходження учнів через систему екскурсій, колекціонування тощо. 3 рівень – дослідницький, експериментальний, що включає ускладнений елемент проходження учня через систему спецкурсів. 4 рівень – творчий, продуктивно - діяльницький, що включає власне дослідницьку і експериментальну роботу, пов'язану з конструюванням, моделюванням і захистом своїх проектів. Продуктом науково-дослідної діяльності учнів є творча науково- дослідна робота. Виділяють п'ять видів творчих дослідницьких робіт: Реферативні – роботи, в основу яких входять збір і представлення інформації з обраної теми. Суть реферативної роботи – вибір матеріалу з першоджерел, що якнайповніше висвітлюють проблему. Специфіка реферату полягає в тому, що в ньому немає розгорнутих доказів, порівнянь, міркувань. Реферат відповідає на питання про те, що нового міститься в тексті. Наприклад: “Роль вірусів в житті людини”. Описові - творчі роботи, спрямовані на спостереження і якісний опис явища. Ці роботи можуть мати елемент наукової новизни. Особливістю є відсутність кількісної методики дослідження. Наприклад: «Інфекційні захворювання дихальних шляхів та кишкові інфекції». Проектні – творчі роботи, в основу яких покладено опис заздалегідь спланованого результату з вирішення якої-небудь проблеми, значимої для учасників проекту. Наприклад: «Інфекції крові та зовнішнього покриву». Експериментальні – творчі роботи, написані на основі виконання експерименту, який описаний в науці і має відомий результат. Дані роботи носять швидше ілюстративний характер, передбачають самостійне трактування особливостей результату залежно від зміни вихідних умов. Наприклад: «Перев’язка ран». Дослідницькі – творчі роботи, виконані

за допомогою коректної з наукової точки зору методики, мають отриманий за допомогою цієї методики власний експериментальний матеріал, на підставі якого зроблено аналіз і висновки про характер досліджуваного явища. Особливістю таких робіт є непередбачуваність результату, який можуть дати дослідження. Наприклад: «Укуси комах. Ускладнення від укусів». Всі творчі роботи мають загальні елементи. Всі роботи розпочинаються з опрацювання літературних джерел, але при виконанні реферативних робіт аналіз літератури є основним вмістом роботи, а при виконанні проектних, експериментальних, описових, дослідницьких робіт аналіз літературних джерел виступає як літературний огляд даних про досліджуване явище. У методичному плані всі види робіт структуровані на постановку проблеми, власне матеріал і висновки[6].

ВИСНОВКИ

Педагогічна освіта покликана забезпечувати формування викладача, який здатний розвивати особистість учня, зорієнтований на особистісний та професійний саморозвиток і готовий працювати творчо в закладах освіти різних типів. Водночас викладач несе моральну і правову відповідальність за збереження життя і здоров'я учнів на час перебування в навчальному закладі. Піклування про них покладено на нього. Від здоров'я сучасного учня залежить здоров'я нації в майбутньому. Вчасні й грамотні дії педагогів із надання першої медичної допомоги ще до прибуття медичних працівників можуть врятувати їм життя, попередити чи зменшити ускладнення отриманих ушкоджень. Тому загальна медична підготовка викладача є обов'язковим елементом його професійної компетентності, адже медичні знання сприяють розширенню кругозору, свідомому медико-педагогічному підходу до проблеми навчання, виховання учнів з урахуванням їхніх анатомо-фізіологічних особливостей.
Вивчаючи основи медичних знань, викладач має змогу глибше пізнати об'єкт своєї праці, що вкрай необхідно у повсякденній педагогічній та санітарно-освітній роботі з ними. Учні повинні володіти:
-навичками реанімації;

-володіти навичками діагностики, класифікації раптових захворювань та патологічних станів (вимірювати температуру тіла,
артеріальний тиск, визначати та оцінювати пульс, дихання тощо);

-володіти технікою надання долікарської допомоги при травмах, кровотечах, утопленні, задусі, ураженнях різними хімічними й
фізичними факторами (електричним струмом, високою/низькою
температурою, радіацією) та при отруєннях;

-розпізнавати ознаки та надавати першу допомогу при укусах
змій, отруйних комах, собак та інших тварин;

-володіти технікою десмургії, транспортної іммобілізації та
тимчасової зупинки кровотеч;
-користуватися доступними лікарськими препаратами;
-володіти навичками введення доступних лікарських препаратів в організм хворого при невідкладних станах (зовнішнє,
внутрішнє, парентеральне);
-засвоїти навики роботи при бактеріологічній небезпеці;
-знати правила поводження в умовах стихійного лиха чи екстремальних ситуацій;
-використовувати набуті знання не тільки в побуті та особистому житті, а й у повсякденній роботі з дітьми.

Вивчаючи основи медичних знань, викладач має змогу глибше пізнати об'єкт своєї праці, щоб проводити повсякденну педагогічну та санітарно-освітню роботу з ними на високому професійному рівні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1.Бутенко О.С. / Захист Вітчизни. Навчання дівчат. 10 клас: навч.-метод. по С. Бутенко — Х. : ВГ «Основа», 2015.

2. Антонова О. Є. Обдарованість : досвід історичного та порівняльного аналізу : [монографія] / О. Є. Антонова. – Житомир : Житомир. держ. ун-т, 2005. – 456 с.

3. Концепція державної програми роботи з обдарованою молоддю на 2006-2010 роки // Освіта України. – 2006. – № 48 (741). – 30 червня. – С. 1-3.

4. Пронюк Н.П. Організація роботи Малої академії наук / Рідна школа - № 6 - 2000.– С.72-73.

5. Терещук Г. В. Основи педагогічних досліджень /
Терещук Г. В., Сидоренко В. К. – Ольштин, 2010. – 327 с.
6. Фіцула М. М. Педагогіка: Навч. посібник. / Фіцула М. М. –
Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 1997. – 192 с.

Підручники:
Хімія-https://drive.google.com/file/d/1ZKCqhO1dnVDDFNLyX4QLFjoh5RXiBALM/view
Біологія-https://drive.google.com/file/d/1L3paRZXOJaU5mLWemKOrMQRw2aV3Hbaj/view

Ізомeри у природі https://drive.google.com/file/d/1N007XkndqJqp1AuFSJFTnXrfnGS-s4BR/view

31 жовтня - 2 листопада 2018 р. в м. Києві відбувся II етап Всеукраїнського біологічного форуму учнівської та студентської молоді «Дотик природи». Учень групи 17-18 Лаврік Петро під керівництвом викладача хімії та біології Федотової Л.О. прийняв участь у форумі з науково-дослідницьким проектом «Вивчення екологічного стану річки Суха Московка ». Захист роботи проводився в центральній залі національного еколого- натуралістичного центру учнівської молоді м. Києва. В заході приймали участь 213 учнів та студентів з різних областей та міст України. Кожен представляв свій постер в тій чи іншій категорії (всього 11 категорій). Петро представляв свою роботу у категорії «Екологія та проблеми довкілля». Захист оцінювало журі, після чого було нагородження фіналістів форуму «Дотик природи».

Бажаємо успіхів у навчанні та здійснення мрій!

12 листопада 2018 р. відбувся відбірковий eтап олімпіади з xімії у якому приймали участь учні 1-2 курсів: Дуxончeнко Анна; Лаврік Пeтро-гр. 17-18;Трускал Анастасія, Жидова Вікторія-гр.15-16; Міногаров Артeм, Гук Андрій, Фролов Влад, Шапка Андрій, Мeльник Нікіта-гр.19-20; Кубракова Євгeнія, Штанько В'ячeслав-гр.11-12; Воробeй Артeм, Д'ячко Нікіта-гр.7-8.

Переможцями олімпіади стали учні: 3 місце-Духонченко Анна, Трускал Анастасія;

2 місце-Лаврік Петро, Жидова Вікторія;1 місце-Шапка Андрій група 19-20.Вітаємо переможців!!! Успіхів у навчанні!!!З 14.01.2019 по 25.01.2019 пройшла курси викладачів прeдмeту "Біологія", заxистила курсову роботу на тeму:"Експериментальна діяльність при викладанні природничих дисциплін",отримала свідотство.

Міністерство освіти і науки України

Комунальний заклад «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради Кафедра дидактики та методик навчання природничо-математичних дисциплін

ВИПУСКНА РОБОТА

на тему «Експериментальна діяльність при викладанні природничих дисциплін»»

вид роботи курсова робота

Виконала: Федотова Лариса

Олександрівна

слухач курсів підвищення

кваліфікації вчителів предмета

«Біологія»

(14.01.2019- 25.01.2019)

викладача біології та хімії

ДНЗ «Запорізький центр

професійно- технічної освіти

водного транспорту»

м. Запоріжжя

Науковий керівник:

старший викладач кафедри дидактики та методик навчання природничо-математичних дисциплін Савіч Ірина Олександрівна

Запоріжжя

2019

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. Експеримент як джерело пізнання та засіб виховання……………5

РОЗДІЛ 2. Методи та прийоми , що забезпечують розвиток особистісних якостей учнів……………………………………………………………………..8

2.2. Дослідницько- експериментальна робота з учнями…………………...12

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..14

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………..15

ВСТУП

На сучасному етапі національної освіти України суттєвими є питання, пов’язані з визначенням методологічних орієнтирів організації навчання й виховання молоді. Важливу роль у вирішенні цього питання відіграють природничі науки. Хімія та біологія як природничі науки є комплексними науками, які сприяють формуванню наукового світогляду, інтелектуальному розвитку учнів, формуванню в них загальнолюдської та екологічної культури. Одним з актуальних напрямків удосконалення навчання - є пошук і впровадження нових форм і методів навчання. В Державному стандарті зазначено, що в Україні повинен забезпечуватися прискорений, випереджальний інноваційний розвиток освіти шляхом оновлення змісту освіти та організації навчально-виховного процесу відповідно до демократичних цінностей, сучасних науково-технічних досягнень .

Метою моєї роботи є інтерактивний підхід до застосування засобів навчання. Створення системи, ядром якої є експеримент та інноваційні технології. Використання цих засобів навчання, дає усі можливості формувати в учнів (особистості) такі компетентності, що виявляються в здатності самостійно набувати знання та застосовувати їх на практиці, розкривати творче мислення, розвивати здібності дослідження і набувати власний досвід, будувати комплекс індивідуальних та соціальних цінностей. Це і є однією з основних завдань гуманізації освіти.

Проектну технологію, як інноваційну технологію варто розглядати як інструмент, за допомогою якого нова освітня парадигма може бути перетворена в життя. Для підготовки людини до життя в постійно мінливому світі необхідно розвивати механізми інноваційної діяльності, життєтворчості, сприяти перетворенню творчості в норму і форму існування людини».

Використання експериментів є важливим чинником поліпшення і одночасно показником ефективності і результативності процесу навчання, оскільки вони стимулюють розвиток самостійності молодої людини, творчий підхід до

опанування змісту освіти, спонукають до самоосвіти, до досягнення високих результатів у навчанні.

Використання експерименту – такий процес діяльності учнів, у ході якого кожна дитина повинна самостійно або за допомогою вчителя осмислити матеріал, творчо застосувати його в нестандартних умовах та свідомо запам’ятати для подальшого навчання. При цьому відбувається самовдосконалення та самовираження дитини.

Однією з суттєвих переваг онлайнових ресурсів для виконання експериментальних практичних робіт на сучасному розвитку педагогічних технологій є також можливість створення та активного функціонування мережевих педагогічних спільнот, в яких викладачі разом зі своїми учнями мають змогу вільно і постійно обговорювати і вдосконалювати як самі віртуальні моделі, так і методику проведення занять з учнями.

На користь використання моделей і експериментів при вивченні природничих наук свідчить не тільки висока ступінь їх наочності, а й те, що учні самі в таких високо інтерактивних моделях мають змогу «діяти», впливати на хід «експерименту», змінювати умови і його проведення, що викликає у них зацікавленість і схильність до експериментування, проведення реальних дослідів, проведення самостійних досліджень. Ігрові елементи в віртуальних експериментах, які відмічають вчені при використанні моделювання явищ і процесів, сприяють формуванню високої пізнавальної мотивації до вивчення природничих наук.

РОЗДІЛ 1.

Експеримент як джерело пізнання та засіб виховання

Хімія та біологія – експериментально-теоретичні науки, тому при вивченні їх основ важливу роль відіграє експеримент – складова частина навчально-виховного процесу. Якщо подумки простежити історичний шлях хімічної науки, то можна переконатися в тому, що в її розвитку провідне місце належить експерименту. Усі вагомі теоретичні відкриття є результатом узагальнення численних експериментальних фактів.

Експеримент — найважливіший шлях здійснення зв'язку теорії з практикою при навчанні хімії та біології , перетворення знань в переконання.

Пізнання природи речовин досягається за допомогою експерименту, він розкриває взаємозв’язки і взаємозалежності між ними. Ефективність уроків в повній мірі залежить від організації експерименту, бо саме він є джерелом знань і критерієм істинності. Експеримент є засобом набуття міцних знань, формування стійкого інтересу до предмета, виховання кращих людських рис. Він сприяє формуванню системи наукових понять і уявлень про речовини та процеси, удосконаленню і закріпленню теоретичних знань, розвитку практичних умінь і навиків, зацікавленості знаннями й активним мисленням. Для експерименту характерні такі три основні функції:

– пізнавальна – для засвоєння основ хімії та біології, вирішення практичних проблем, виявлення значення хімії та біології в сучасному житті,

– виховна – для формування матеріального світогляду, впевненості, ідейної необхідності праці,

– розвиваюча – для накопичення і поглиблення загальнонаукових і практичних вмінь і навичок.

На допомогу викладачу з’явилися сучасні технічні засоби навчання, які дають можливість уникнути перерахованих проблем при проведенні експерименту, шляхом заміни їх переглядом навчальних фільмів, відео фрагментів.

Використання інтерактивної дошки з проектором, дозволяють викладачу, без великих проблем, відтворити цей елемент під час уроку. Щоправда, не завжди можна знайти відповідний відео фрагмент, але процес їх створення відбувається щоденно. Експерименти підвищеної складності, небезпечні або ті, що займають багато часу в підготовці до їх проведенні, можна створити заздалегідь і за допомогою відео . Отримані відео опрацювати в програмі: змонтувати, зменшити швидкість відтворення відео в момент зміни забарвлення, випаду осаду. Це матиме кращий дидактичний ефект. В такому випадку здійснюється дотримання вимог безпеки. Але чи відбудеться максимальний ефект при перегляді фільму?

Процес ввімкнення відео фрагменту, за допомогою програми PowerPoint, займає декілька секунд. В той час, переключення з одного виду діяльності на інший, спричиняє до певного гальмування в сприйнятті. І перші кадри, а іноді й більше, не сприймаються. Або перед включенням відео використовувати нейтральну заставку. Перший метод є більш прогресивним та досконалішим, оскільки дозволяє працювати з різними об’єктами в on-line режимі з будь-якого комп’ютера, який підключений до мережі Internet.

Відомо, що процес сприйняття характеризується цілісністю. Практика спостереження також є джерелом знань людини, оскільки доповнює власні думки в загальну картину знань. Образ сприйняття формується із багатьох частин. «Кожна частина, яка входить в образ сприйняття, набуває значення лише при співвідношенні її з цілим і визначається ним».

Таким чином, цілісне пізнання хімії та біології неможливе без наочності явища, і тільки при словесно-наочному відображенні, яке широко використовується при використанні інтерактивних технологій.

РОЗДІЛ 2

Методи та прийоми , що забезпечують розвиток особистісних якостей учнів.

Формування особистості, здатної до творчого пошуку, можливе за умов упровадження в систему роботи форм і методів навчання, які є відносно самостійними, проблемними, практично-спрямованими. Тому в практиці своєї педагогічної діяльності я намагаюся застосовувати сучасні інноваційні технології:

- проблемне навчання; інтерактивні технології; критичне мислення.

Така діяльність учнів вимагає від них самостійності, творчості, пошукової проектної роботи. Природознавчі знання в сучасних навчальних закладах більше не є самоціллю процесу навчання, але стають засобом набуття учнями компетентностей, залучення до культури й загальнолюдських цінностей, розвитку особистості. У сучасному суспільстві визначальною ознакою є не лише сума знань, які опанував випускник, а й уміння використовувати набуті знання, здатність самостійно поповнювати їх. Без цього людина не має шансів адаптуватися до умов сучасності.

Щоб учні вміли творчо мислити, розв’язувати проблеми та прийоми доречні рішення, викладачу необхідно бути сприйнятливим до їх складного мислення та навчатися стимулювати його. Для цього необхідно вміло використовувати методи та прийоми проектної технології навчання.

В основі методу проектів є розвиток пізнавальних навичок учнів, уміння самостійно конструювати свої знання, уміння орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення.

Метод – проектів – це шлях пізнання, орієнтований на самостійну діяльність учнів: індивідуальну, роботу в парах, групову, яку учні виконують протягом визначного часу. Проектна технологія включає сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних завдань, творчих по своїй суті. Вміння використовувати метод проектів – показник високої кваліфікації вчителя, його прогресивної методики навчання і розвитку учнів. Теми проектів належать до якогось практичного питання, актуального в житті і разом з тим, яке потребує залучення знань учнів не з одного предмету, а з різних наукових областей.

Метод проектів зв’язаний з експериментальним методом, який є способом організації пошукової, творчої діяльності учнів з розв’язанням нових для них проблем. Цей метод повинен усвідомити проблему, висунути гіпотезу, скласти план її перевірки, продумати та здійснити експеримент, зробити висновки, оцінити їх достовірність.

Експериментальний метод навчання визначає розв’язування нових для себе проблем таких, що вже були розв’язані людством. Завдання перед викладачем – підготувати учнів до використання навчальних і пізнавальних завдань на найвищому рівні пізнавальної активності й самостійності.

Збільшення обсягу інформації сучасності змушує висувати на перший план такі форми й методи роботи на уроці, які б забезпечили потреби учнів у самовираженні, сприяли самостійному пошуку відповідей на запитання, що виникають у процесі навчання. Тому одним з головних завдань є розвиток індивідуальних творчих здібностей учнів на основі активної пізнавальної діяльності. Сьогодні розвиток творчих здібностей учнів й формування компетентності є соціальним замовленням суспільства.

Сучасна природознавча освіта має величезне значення для реалізації завдань особистісно орієнтованого навчання, оскільки вона сприяє формуванню особистості, яка може свідомо аналізувати, порівнювати, оцінювати, прогнозувати й розв’язувати проблеми що постають під час навчання, формування вмінь і навичок.

Таким чином, сучасний урок повинен забезпечити формування особистості, здатної до творчого пошуку, самодостатньої в усіх аспектах життєдіяльності та ефективність навчально-виховного процесу. Також реалізувати принцип, який робить кожного учня активним шукачем шляхів і засобів розв’язання проблем, що розглядаються у курсі природознавчих дисциплін. Саме компетентностний підхід має подолати прірву між освітою й вимогами сучасного життя.

Сприятливим середовищем для цього є навчально-виховний процес, зокрема уроки хімії, біології та екології. Проектна - експериментальна діяльність може виступати як метод виховання екологічної культури. Екологічна культура – частина загальної культури, шлях до формування якої лежить через ефективну екологічну освіту. Згідно з Концепції екологічної освіти, школі відводиться провідна й відповідальна роль в навчанні та вихованні

Таким чином, метою застосування проектних технологій в навально-виховному процесі є: отримання учнями досвіду дослідницької роботи в пізнавальної діяльності; формування активної, компетентної, творчої особистості на основі об’єднання розвитку їх інтелектуальних здібностей, дослідницьких умінь і творчого потенціалу.

Таким чином, особливу увагу заслуговує комплекс природничих дисциплін, який є вирішальним у формуванні екологічного світогляду людини. Зокрема, щодо формування сучасної екологічної картини світу, на досягнення цієї мети спрямовані всі природничі науки. Розуміння єдності живого та неживого, а тим більше усвідомлення учнями себе як частини навколишнього світу вже вимагає від викладача використання інтерактивних, інноваційних навчальних засобів та експериментів.

Тема: «Алюміній, його фізичні та хімічні властивості»

2.1. Дослідницько-експериментальна робота з учнями

Тези до науково-дослідницької роботи

на тему «Вивчення екологічного стану річки Суха Московка»

Лаврік Петро, учень 1 курсу (професія «Кухар; офіціант»)

ДНЗ «Запорізький центр професійно-технічної освіти водного транспорту»

На сьогодні тема екології навколишнього світу є не лише актуальною, а й такою, що потребує нагального дослідження та вирішення. Крім цього, на нашу думку, питанням збереження водних ресурсів Запорізької області, а також управлінню охорони природи та контролю якості природного середовища не приділяється належної уваги.

Тема наукової роботи обрана не випадково, адже місто Запоріжжя – це металургійне місто, і не лише викиди заводських шкідливих речовин шкодять атмосфері, й зокрема водним ресурсам, а й антропогенний фактор (екологічна безграмотність населення). Тому дослідження екологічного стану річки Суха Московка є актуальним, бо не має широкого висвітлення в науковій літературі і в цьому полягає його новизна.

Метою роботи є дослідження стану річки Суха Московка та підтвердження факту про те, що викиди забруднюючих речовин в атмосферу та людська недбалість впливають на чистоту водойм та річок м. Запоріжжя.

Під час дослідження та написання роботи вивчалися питання, пов`язані зі станом річки Суха Московка, що знаходиться біля Капустяного цвинтаря по вулиці Каліброва (Шевченківський район м. Запоріжжя).

Для досягнення поставленої мети необхідно було реалізувати такі завдання:

1) дослідити стан річки Суха Московка у м. Запоріжжя;

2) визначити методи щодо покращення екологічного стану річки;

3) практично застосувати визначені методи;

4) зробити висновки щодо доцільності їх застосування.

Очікуваний результат дослідницької роботи ми вбачаємо у розробці та перевірці на практиці методів дослідження екологічного стану води у річці Суха Московка, та прогнозування на майбутнє її стану.

ВИСНОВКИ

Таким чином, інтерактивний підхід та використання експериментів є засобами набуття міцних знань, формування стійкого інтересу до предмета, виховання кращих людських рис. Використання цих засобів навчання, дає усі можливості формувати в учнів (особистості) такі компетентності, що виявляються в здатності самостійно набувати знання та застосовувати їх на практиці, розкривати творче мислення, розвивати здібності дослідження і набувати власний досвід, будувати комплекс індивідуальних та соціальних цінностей. Це і є однією з основних завдань гуманізації освіти.

Отже, інтерактивні форми навчання (проектна діяльність, групова форма роботи), спрямовує навчальний процес не на механічне засвоєння учнем певної суми знань, а на засвоєння знань із творчим підходом, появу потреби в самостійному оволодінні знаннями, інформацією. Також, досвід показує, що завданнями моніторингу є не лише визначення якості освітнього процесу, а саме якості знань, умінь і навичок, оволодіння творчими навичками вихованості учнів базується на визначенні шляхів удосконалення діяльності класу або учня.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Концепція середньої загальноосвітньої школи України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://naps.gov.ua/ ua/activities/nsko/. – 26 с.

2. Концепція «Нова школа. Простір освітніх можливостей» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mon.gov.ua/ activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/. – 40 с.

3. Національна доповідь про стан і перспективи розвитку освіти в Україні / Нац. акад. пед. наук України ; за заг. ред. В.Г. Кременя. – К. : Педагогічна думка, 2016. – 448 с.

4. Васеленко С.В. Довідник учителя хімії в запитаннях та відповідях. / Упоряд. – Х.: веста. Видавництво «Ранок», 2008. – С. 528. https://uk.wikipedia.org/wiki/Експеримент

5. Дехтяренко С.Г. застосування технологій розвивального навчання у вивченні природничо-наукових дисциплін як засіб виховання соціальної компетентності особистості // Педагогіка і психологія формування творчої особистості6 проблеми і пошуки Зб. Наук. Пр.. /Редкол.: Т.І. Сущенко (відп.ред.) та ін.. – Київ – Запоріжжя. – 2006. – Вип.38. – С. 326 – 332.

6. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовій досвід та українські перспективи./ Бібліотека з освітньої політики. За ред.. О.В. Оврачук. К.: «К.І.С.», 2004. С. 112.

7. Свінченко І.В. Інтерактивні форми діяльності на уроках біології Х.:ВГ «Основа», 2011. С. 95

8. https://uk.wikipedia.org/wiki/Експеримент

9.http://ukped.com/statti/teorija-navchannja/5856-vykorystannya-doslidu-na-urokakh-pryrodoznavstva.html

27.02.2019 відбувся сeмінар викладачів біології та xімії у Науково-мeтодичному цeнтрі профeсійно-тexнічної освіти м.Запоріжжя.

Виступ на сeмінарі з прeзeнтацією

20.02.2019 в рамкаx провeдeння дeкади природничо-матeматичниx дисциплін відбулася олімпіада з біології сeрeд учнів 1,2,3 курсів

Вітаємо пeрeможців олімпіади!!!!!!!!!!
I місцe-Гук Андрій гр19-20
II місцe-Дуxончeнко Анна гр17-18
III місцe-Кубракова Євгeнія гр11-12;Трускал Анастасія гр 15-16.

01.03.2019 проводилася гра "Інтeлeкт-шоу з біології та xімії" сeрeд учнів 1 курсу.

Тема: Алюміній, його фізичні та хімічні властивості.

Мета:

- освітня: розширити й поглибити знання учнів про метали на прикладі Алюмінію – представника головної підгрупи ІІІ групи; розглянути фізичні й хімічні властивості Алюмінію; продовжити формувати в учнів уміння складати рівняння хімічних реакцій.

- виховна: сформувати науковий світогляд учнів при вивченні фізичних та хімічних властивостей Алюмінію та його сполук, їх застосування; сприяти екологічному вихованню.

- розвиваюча: розвивати спостережливість учнів на уроці хімії;
розвивати пізнавальний інтерес учнів до предмету; розвивати навички складання рівнянь хімічних реакцій на прикладі хімічних властивостей Алюмінію та його сполук; розвивати вміння порівнювати, узагальнювати, робити висновки; розвивати самостійність учнів під час виконання завдань.

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань та вмінь.

Методи організації навчально-пізнавальної діяльності: словесні, наочні, практичні (аспект передачі та сприйняття навчальної інформації); пояснювально-репродуктивні та інформативно-пошукові , самостійна робота та робота під керівництвом викладача .

Обладнання та матеріали: періодична система хімічних елементів, таблиця розчинності, ряд активності металів,порошок алюмінію, кислота соляна, гідроксид натрію,вода, пробірки, пробіркотримач, мультимедійна дошка, ноутбук, презентація «Алюміній».

Хід уроку:

I.Організаційний момент (2хв.)

ІI. Актуалізація опорних знань (5 хв.):

1. Пригадайте, з якими металами ми з вами познайомились? Яку назву вони мають?
2. Де розташовані ці метали у періодичній системі Д.І.Менделеєва? Назвіть типові властивості цих металів?
3. Яку ступінь окиснення вони проявляють?

4. Запишіть на дошці електронні формули для натрію та магнію (двоє учнів біля дошки).

5. Наведіть приклади оксидів металів I та II груп?

ІІI. Мотивація навчальної діяльності учнів (3 хв.):

Одна легенда говорить, що одного разу до римського імператора Тиберія прийшов ювелір із металевою обідньою тарілкою, що не розбивається, виготовленою нібито з глини. Тарілка була дуже світлою й блищала, як срібло. За всіма ознаками вона мала бути алюмінієвою. При цьому ювелір стверджував, що тільки він і боги знають, як одержати цей метал з глини. Тиберій, побоюючись, що метал із легкодоступної глини може знецінити золото та срібло, і наказав, про всяк випадок, відрубати людині голову. Очевидно легенда досить сумнівна, тому що самородний Алюміній у природі не зустрічається через свою високу активність, і за часів Римської імперії не могло бути технічних засобів, які б дозволили здобути Алюміній із глинозему. Лише майже через 2000 років – у 1825 р. Ханс Християн Ерстед одержав кілька мг металічного Алюмінію. Отож, сьогодні, як ви вже здогадалися мова йтиме за Алюміній. Отже, записуємо тему уроку: «Алюміній, його фізичні та хімічні властивості».

Проведемо невелику екскурсію в минуле.

Історична довідка (повідомлення учня)

У 1827 році видатний німецький хімік, лікар за освітою, Фрідріх Веллер одержав ніколи й ніким не бачений метал. Трохи раніше цей же метал був отриманий Ерстедом. Спочатку Веллер одержав метал у вигляді порошку сірого кольору, що внаслідок розтирання набував металевого блиску. Спроби одержати метал у вигляді зливка або великих зерен залишалися безрезультатними. Знадобилося 18 завзятих років, щоб Веллер одержав цей метал у вигляді зерен завбільшки зі шпилькову голівку. Зовні він був схожий на срібло, але на відміну від нього в чотири рази легший. Цей метал був легший за мідь у 3,5 раза і майже втричі — за залізо.

Оскільки вихідною сировиною для одержання цього металу були давно відомі галуни (латиною «алюмен»), то одержаний метал назвали алюмінієм. Оскільки одержання алюмінію було пов’язано з великими труднощами, він цінувався дорожче за золото і спочатку використовувався для ювелірних виробів.

ІV. Вивчення нового матеріалу (25 хв.):

План роботи (на дошці)

1. Положення Алюмінію в періодичній системі Д.І.Менделеєва.

2. Поширення у природі.

3. Фізичні властивості.

4. Хімічні властивості.

5. Застосування.

1.Положення в Періодичній системі.(1,2-й слайд презентації) Учні характеризують положення Алюмінію у Періодичній системі хімічних елементів Д.І. Менделєєва.

Будова атома Алюмінію.

Учні обговорюють будову атома Алюмінію. Також характеризують інші елементи цієї підгрупи, порівнюють їх з Алюмінієм.

Алюміній — метал III групи другого періоду в Періодичній системі хімічних елементів Д.І.Менделєєва. Алюміній у сполуках виявляє ступінь окиснення +3, так як має на зовнішньому енергетичному рівні 3 валентних електрони.

2. Поширення у природі.(3, 4, 5-й слайд презентації)

Алюміній – входить до трійки найпоширеніших хімічних елементів на Землі(після неметалічних елементів Оксигену і Силіцію). Серед металічних елементів за поширенням у природі він на першому місці, проте у вільному стані не трапляється. Входить до складу гірських порід і мінералів, серед яких найпоширенішими є польовий шпат, каолін або біла глина, корунд, боксит.

3.Фізичні властивості Алюмінію(6-й слайд презентації)

Алюміній – сріблясто-білий метал, легкий і пластичний, густина його = 2,7 г/см³, температура плавлення = 660 ⁰С. Легко витягується в дріт, прокочується у фольгу. За електропровідністю поступається лише сріблу й міді. Входить до складу легких сплавів.

4. Хімічні властивості (7, 8, 9-й слайд презентації). Демонстрація хімічних реакцій:
1. Взаємодія алюмінію з киснем (горіння):(відеоролик цієї реакції на єкрані)

4Al + 3O2 = 2Al2O3(алюміній оксид)

2. Взаємодія алюмінію з водою (демонстрація хімічної реакції викладачем : в пробірку з алюмінієм додаємо воду через декілька секунд відбувається реакція взаємодії з утворення гідроксиду алюмінію та водню)

2Al+ 6H2O=2Al (OH)3+3H2

3. Взаємодія алюмінію з кислотами (демонстрація хімічної реакції викладачем: в пробірку з порошком алюмінію додаємо соляну кислоту, відбувається реакція з утворенням алюміній хлориду та водню)

2Al+6 HCl = 2AlCl3 +3 H2

4. Взаємодія алюмінію з іншими неметалами на прикладі реакції з йодом (відеоролик цієї реакції на єкрані)

2Al +3 I2 = 2AlI3(йодид алюмінію)

5.Взаємодія алюмінію з лугами (демонстрація хімічної реакції викладачем: в пробірку з порошком алюмінію додаємо розчин гідроксида натрію, утворюється складна речовина алюмінат та водень)

2Al +2 NaOH + 6H2O=2 Na [ Al (OH)4] +3H2

6.Взаємодія алюмінію з солями, до складу яких входять менш активні метали, витискаючи відповідний метал з даної солі.

2Al +3CuCl2 = 2AlCl3 + 3Cu

Учні записують всі хімічні рівняння в робочий зошит

5.Застосування алюмінію (10, 11, 12- слайди презентації):

- в електротехніці;

- для виробництва легких сплавів;

- для одержання металів у вільному стані;

- застосовують у виробництві чавуну та сталі для корозійної стійкості;

- в будівельній промисловості;

- в машино та літако- будівництві;

- виготовлення фольги.

V. Узагальнення та систематизація знань (5хв.).

1. Напишіть рівняння хімічних реакцій, щоб здійснити ланцюжок перетворень.

Al---Al2(SO4)3---Al(OH)3---Na[ Al (OH)4].

Al---AL2O3---AlCl3---Al(OH)3---Al(NO3)3.

2. Розв’язок розрахункових задач (додатково).

а ) До розчину, що містить 60 г алюміній хлориду, додали розчин калій гідроксиду. Визначте масу осаду, що утворився.

б) Визначте масу солі, яку можна одержати в результаті розчинення 40,8 г алюміній оксиду в сульфатній кислоті.

в) Під час розчинення 10,8 г алюмінію в розбавленій сульфатній кислоті виділився водень. Визначте об’єм водню (н.у.).

VI. Рефлексія (3хв.).

Сьогодні на уроці :

- Я дізналася (дізнався)…

- Я навчилася (навчився)…

- Мене здивував той факт…

- Я зрозуміла (зрозумів), що можу…

- Мені сподобалося…

- Для мене стало новим…

VII. Домашнє завдання (2 хв.).

Опрацювати параграф №21 (підручник О.Г.Ярошенко),впр.№3, №5 стор.178; № 7 «Крилатий метал»- навчальний проект стор.179 (питання на вибір).

Використана література:

1. Хімія: Підручн. Для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл.(рівень стандарту, академічний рівень)/ О.Г. Ярошенко.- К.: Грамота, 2010.-с.172-176.

2. Хімія (рівень стандарту) 10 кл. «Тест-контроль» (зошит для контролю знань)- Тернопіль: Підручники і посібники, 2010.-с.37, с.38, с. 76.

3. Довідкові матеріали з хімії/ І.І.Базелюк, Л.П.Величко, Н.В.Титаренко.-Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 1998.-225с.

4. Практичні роботи з хімії: Навч. посібник для учнів 8-11 кл. серед. навч. закладів / І.І.Базелюк , Н.М.Буринська, Л.П.Величко,Л.А. Липова / За ред. Н.М.Буринської.- 2-ге вид., перероб. - К.; Ірпінь: ВТФ

"Перун", 1998. - 224 с.

5. Методика викладання шкільного курсу хімії: Посібник для учителя / Н.М.Буринська , Л.П.Величко ,Н.І. Лукашова , Н.Н.Чайченко / За ред. Н.М. Буринської. - К.: Освіта, 1991. - 350 c.

6. http://www.znanius.com/60.html.

7. https://allhemi.blogspot.com/2015/12/blog-post_78.html.

Творчий звіт викладача хімії, біології та екологіїФедотової Лариси Олександрівни

1. Педагогічний стаж 18 років

2. 2014 році підвищення кваліфікації в КЗ «ЗОІППО» ЗОР за фахом «викладачі хімії-біології» зі спецкурсами «Екологія» та «Природознавство».

3. Проблемна педагогічна тема : «Використання експериментів при вивченні предметів природничо-математичного циклу».

4. Метою моєї роботи є інтерактивний підхід до застосування засобів навчання. Створення системи, ядром якої є хімічний експеримент та мультімедіа. Використання цих засобів навчання, дає усі можливості формувати в учнів (особистості) такі компетентності, що виявляються в здатності самостійно набувати знання та застосовувати їх на практиці, розкривати творче мислення, розвивати здібності дослідження і набувати власний досвід, будувати комплекс індивідуальних та соціальних цінностей. Успішність учнів 100% , якість знань з предметів близько 50%.

5. У межатестаційний період було проведено урок з теми «Алюміній, його фізичні та хімічні властивості»; 19.12.2018 р. ; група № 9-10.

Мета:

- освітня: розширити й поглибити знання учнів про метали на прикладі Алюмінію – представника головної підгрупи ІІІ групи; розглянути фізичні й хімічні властивості Алюмінію; продовжити формувати в учнів уміння складати рівняння хімічних реакцій.

- виховна: сформувати науковий світогляд учнів при вивченні фізичних та хімічних властивостей Алюмінію та його сполук, їх застосування; сприяти екологічному вихованню.

- розвиваюча: розвивати спостережливість учнів на уроці хімії;
розвивати пізнавальний інтерес учнів до предмету; розвивати навички складання рівнянь хімічних реакцій на прикладі хімічних властивостей Алюмінію та його сполук; розвивати вміння порівнювати, узагальнювати, робити висновки; розвивати самостійність учнів під час виконання завдань.

6. Проведення відкритої виховної години за темою:

«Земля -наш спільний дім» (група 11-12, 18.04.2018 )

Мета : привернути увагу всіх учнів до існуючих проблем нашої планети. Звернути увагу на те , що багатства Землі потрібно берегти , щоб передавати їх наступним поколінням.

7.Методичні розробки планів –конспектів уроків з біології на тему «Ядро. Будова та функції ядра» та з хімії на тему «Алюміній, його фізичні та хімічні властивості»; оформлення доповідей з таких тем «Сучасна біологія у учнів в рольових іграх» та «Новітні технології на уроках хімії»; складання звітів, моніторингу педагогічної діяльності.

8.Виступ на методичній комісії класних керівників з доповіддю на тему : «Виховання духовної культури особистості учня», який відбувся 08.01.2019р.

9. Як і кожна наука, педагогіка має свій понятійний апарат, тобто систему педагогічних понять, які виражають наукові узагальнення. Ці поняття називають категоріями педагогіки. До основних категорій належать виховання, навчання й освіта.

Виховання — цілеспрямований та організований процес формування особистості.

Національне виховання — виховання учнів на культурно-історичному досвіді рідного народу, його традиціях, звичаях і обрядах, багатовіковій мудрості, духовності.

Освіта — процес і результат засвоєння учнями систематизованих знань, умінь і навичок, формування на їх основі наукового світогляду, моральних та інших якостей особистості, розвиток її творчих сил і здібностей.

Основним шляхом і засобом здобуття освіти є навчання, в процесі якого реалізуються цілі освіти.

Навчання — цілеспрямована взаємодія викладача й учнів, у процесі якої засвоюються знання, формуються вміння й навички.

Практичне мислення

„Показниками" практичного мислення викладача є:

§ вміння швидко (інколи негайно) прийняти оптимальне практичне рішення для розв'язання певної ситуації;

§ невідривність практичних рішень від їх виконання (рішення повинні бути співвіднесені з засобами, умовами та можливостями, які має вчитель);

§ конструктивність цих рішень;

§ аналіз підстав, використаних вчителем для прийняття своїх рішень;

§ орієнтація в ситуації, відношеннях, що склалися в групі, знання інтересів своїх учнів, рівня їх готовності, їх уміння працювати самостійно.

Підкреслимо, що практичне мислення розвивається лише в процесі тривалої роботи, педагогічної діяльності. Воно приходить тільки з практикою.

10. Морально-психологічні якості:

§ чесність і ясність у взаєминах з людьми (викладачами, студентами);

§ високий рівень загальної і психологічної культури;

§ повага до професіоналізму інших і наукової спадщини;

§ акуратність і охайність;

§ дисциплінованість і вимогливість.

11. Учні відверто висловлюють небажання вчитися. Демонструють відсутність інтересу до окремих предметів та навчання взагалі. Вони стають помітно пасивнішими, неуважними на уроках. Не хочуть вслухатися, вдуматися, запам’ятати те, про що говорить викладач. Такий опір зумовлений конкретними причинами.

- Передусім – це наявність прогалин у навчально-пізнавальній діяльності, які знижують темп роботи настільки, що учень не може за відведений час опанувати необхідний обсяг знань, умінь та навичок.

- Недостатній рівень розвитку та вихованості особистісних якостей, що не дають змогу учневі виявляти самостійність, наполегливість, організованість та інші якості, необхідні для успішного навчання.

12.Використання інтерактивних засобів навчання. Проведення уроків у формі гри, використовувати програмні забезпечення інтернету(наприклад програма Learning Apps).

13.Застосування експериментів на уроках природничо-математичного циклу– такий процес діяльності учнів, у ході якого кожен учень самостійно або за допомогою викладача осмислює матеріал, творчо застосувує його в нестандартних умовах та свідомо запам’ятовує для подальшого навчання. При цьому відбувається самовдосконалення та самовираження учнів.

14.Умови необхідні для отримання оптимальних результатів:

· правильне визначення об’єкту вивчення, ретельний відбір змісту уроку;

· високі професійні якості викладачів, що забезпечать творчу співпрацю викладачів і учнів при підготовці уроку;

· включення самоосвіти учнів в навчальний процес;

· використання методів проблемного навчання, активізація розумової діяльності на всіх етапах уроку;

· продумане поєднання індивідуальних і групових форм роботи;

· обов’язкове врахування вікових психологічних особливостей учнів.

Викладач

Л.О.Федотова

ПОЗАКЛАСНИЙ ЗАХІД З ХІМІЇ ТА БІОЛОГІЇ «ОСТАННІЙ ГЕРОЙ»

ПІДГОТУВАЛА Викладач БІОЛОГІЇ ТА ХІМІЇ

Федотова Л.О.

Мета: на основі інтеграції знань хімії з біологією розвивати інтерес учнів до природничих наук

ХІД ЗАХОДУ

Викладач.

Доброго дня, учні. Сьогодні ми проведемо гру «Останній герой». Для перемоги потрібні знання, винахідливість, уміння логічно мислити, бути уважним і активним.

ПРАВИЛА ГРИ:

У нас є дві команди по чотири особи. Після кожного випробування команда яка програла шляхом таємного голосування «викидає» одного гравця. Коли залишиться всього чотири особи, вони об’єднаються в одну команду. І гра продовжується між цими гравцями. Коли залишаться два герої, між ними проведеться бліц – турнір.

Бажаємо вам успіху, нехай переможе сильніший.

ПЕРЕШЕ ВИПРОБУВАННЯ Хімічна естафета «У світі речовин»

Команди отримують завдання написати хімічні формули речовин за назвами, які ми використовуємо в побуті:

1. Природний газ

2. Кухонна сіль

3. Чадний газ

4. Сода

5. Гашене вапно

6. Крейда

7. Оцтова кислота

8. Глюкоза

Команда, що дала меншу кількість правильних відповідей , обирає учасника, який залишає гру. Залишається 7 учасників.

ДРУГЕ ВИПРОБУВАННЯ «Так чи ні»

Обидві команди уважно слухають твердження і піднімають потрібну картку «ТАК», або «НІ»

1. Аурум – це рідкий метал (ні)

2. Дифузія – це процес захоплення організмом твердих частинок(ні)

3. Свинець перетворює скло на кришталь (так)

4. У вапняному молоці не міститься молока (так)

5. Є риба, де самці будують гнізда й виховують нащадків (так)

6. Кит – найбільша риба у світі (ні)

7. Урюк, курага, абрикос. Це мова про одну рослину(так)

8. Магній надає листкам рослин жовтого кольору(ні)

Команда, що дала меншу кількість правильних відповідей , обирає учасника, який залишає гру. Залишається 6 учасників.

ТРЕТЄ ВИПРОБУВАННЯ «Знайди відповідність»

На хімії ви вивчаєте хімічні речовини, на біології – органи нашого тіла. Давайте об‘єднаємо інформацію, отриману на цих уроках.

Перед вами вісім карток з малюнками органів і вісім карток з речовинами. З’єднайте стрілками відповідні картки між собою.

1. Волосся А)хлоридна кислота

2. Кістка Б) йод

3. Шлунок В) кальцій

4. Сльози Д) сірка

5. Вухо Г) ферум

6. Зуби Е)натрій хлор

7. Щитовидна залоза Ж) фтор

8. Гемоглобін крові З)білок

Команда, що дала меншу кількість правильних відповідей , обирає учасника, який залишає гру. Залишається 5 учасників.

ЧЕТВЕРТЕ ВИПРОБУВАННЯ «Біла ворона»

У ряду запропонованих речовин, рослин, тварин знайдіть зайву і поясніть чому.

1. Картопля, помідор, паслін, тюльпан, табак. (тюльпан-Лілійні, а інші-Пасльонові)

2. Метан, пропан, ацетилен, бутан, пентан (ацетилен – алкени, інші –алкани)

3. Амеба, інфузорія, медуза, евглена зелена, хламідомонада(медуза-багатоклітинна, інші-одноклітинні)

4. Кислоти: оцтова, фосфатна, сульфатна, хлоридна, нітратна.(оцтова- органічна; інші- неорганічні)

Команда, що дала меншу кількість правильних відповідей , обирає учасника, який залишає гру. Залишається 4 учасників. Вони об’єднуються в одну команду.

П’ЯТЕ ВИПРОБУВАННЯ «Учені та їх відкриття»

Встановити відповідність між вченими і їх відкриттями

1. Д. І. Менделєєв А) запропонував сталу N_А=6,02 х10²³

2. А.Авогадро Б) досліджував умовні рефлекси на

собаках

3. І.П.Павлов В) відкрив закон об’ємних відношень

газів

4. Ж. Гей-Люссак Г) створив періодичну систему

Команда обирає учасника, який залишає гру. Залишається 3 учасників.

ШОСТЕ ВИПРОБУВАННЯ «Чорна скринька»

У скриньці лежать невідомі предмети. По характеристиці вгадайте, що це за предмети:

1. Даний предмет був виготовлений на основі будови пташиного пера. І тепер ним користується весь світ. Його використовують при виготовленні одягу, взуття, сумок. (застібка – блискавка)

2. Цю речовину колись вважали милістю божою, символом миру. Без неї не можна обійтися в металургії, у виготовленні кераміки. Але з іншого боку, ця речовина може загубити живе. Через неї море може стати мертвим. Її вважають білою смертю. За нею їздили козаки до Криму. (сіль)

3. Тут лежить предмет, на який багата морська капуста ламінарія. (йод)

Команда обирає учасника, який залишає гру. Залишається 2 учасників.

БЛІЦ ТУРНІР

Два учні слухають питання і піднімають руки, відповідає той, який першим підняв руку.

1. Як називають абрикос висушений із кісточкою(урюк)

2. Рідкий у звичайних умовах метал(ртуть)

3. Дерево зображене на прапорі ООН (олива)

4. Одиниця вимірювання кількості речовини(моль)

5. Утворюється після злиття двох гамет (зигота)

6. Найменша пташка (колібрі)

7. Реакція організму на подразнення (рефлекс)

8. Автор періодичного закону( Менделєєв)

9. Найбільша артерія(аорта)

10. Явище, що супроводжується теплом і світлом (горіння)

11. Найменша неподільна частинка речовини (атом)

12. Елемент, що надає крові червоного забарвлення (Ферум)

13. Метал, що має бактерицидні властивості (срібло)

14. Хімічна формула інею (аш два о)

15. Молярний об’єм будь-якого газу за звичайних умов (22,4 л/моль)

16. Головний постачальник кисню в атмосфері (рослини)

17. Кислота, яка входить до складу шлункового соку(хлоридна)

18. Найбільший птах (страус)

19. Скільки груп в періодичній системі (8)

20. Скільки камер у серці крокодила (4)

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ

Титул «Останній Герой» отримує учасник, який більше дав

правильних відповідей.

Урок проведено у групі 17-18

19.02.20. у групі 9-10 було проведено позакласний захід на тему: «Загальні ознаки надзвичайних ситуацій». Викладач предмета «Захист Вітчизни» Цинкуш О.В. розповів учням про надзвичайні ситуації, які можуть трапитись де завгодно та коли завгодно.

Надзвичайні ситуації завжди супроводжували існування людства, нерідко через них гинули держави та цивілізації. Сьогодні надзвичайні ситуації не менше загрожують людству, ніж сотні і тисячі років тому. Наукові дослідження свідчать, що в подальшому спостерігатиметься збільшення загальної кількості надзвичайних ситуацій, масштабності їх наслідків, в т. ч. для життя і здоров'я людей та розміру збитків.

Головними напрямами діяльності у цій ситуації є попередження та відвернення надзвичайних ситуацій, зменшення сили їх впливу, своєчасне та адекватне реагування на них. Цього можна досягнути детально вивчивши їх причини, вражаючі фактори, механізм розвитку, основні засоби попередження та захисту.

За останні 30 років в природних катастрофах загинуло більше 4 млн. осіб, а кількість постраждалих перевищила 3 млрд. осіб. Прямі економічні збитки становили понад 400 млрд. доларів.

За даними, оголошеними на 44-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, щорічно на нашій планеті спостерігається 100 000 гроз, 10 000 повеней, тисячі землетрусів, пожеж, зсувів та ураганів, сотні вивержень вулканів, тропічних циклонів. За тими ж даними, за останні 20 років внаслідок природних явищ загинуло близько 3 млн. людей і близько 1 млрд. відчули на собі наслідки стихійних лих.

Нині у світі в середньому щотижня реєструється катастрофа, у ліквідації якої беруть участь міжнародні сили допомоги. Щорічно на проведення екстрених рятівних заходів витрачається більше одного мільярда доларів.

Зростання кількості і розширення масштабів надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, які викликають значні матеріальні та людські втрати, роблять вкрай актуальною проблему забезпечення безпеки в природно-техногенній, екологічній та соціальній сферах.

Серйозні занепокоєння викликає стан техногенної безпеки, оскільки техногенні катастрофи призводять до загибелі великої кількості людей.

Забезпечення техногенної безпеки на сьогоднішньому етапі полягає у районуванні територій за ступенями ризику, здійснення заходів з попередження аварій і техногенних катастроф, підготовці сил для ліквідації наслідків, державний контроль питань техногенної безпеки, соціальний захист постраждалого населення. Стратегічне вирішення проблем безпеки вимагає широкого міжнародного співробітництва, великих зусиль, пов'язаних не тільки зі встановленням нормативів, проведенням заходів для попередження екстремальних ситуацій, а в першу чергу направлених на зміни у соціумі, зокрема, зміну ментальності суспільства, що різко знизить рівень техногенних НС, підвищить ефективність рятувальних, аварійних робіт під час стихійних лих та техногенних катастроф.

Значне місце у структурі катастроф посідають невиробничі аварії. Як правило, найнебезпечнішими наслідками великих аварій є пожежі і вибухи, внаслідок чого руйнуються або пошкоджуються виробничі і житлові будинки, техніка та обладнання, що супроводжується людськими жертвами.

Крім регіональних катастроф, існує можливість виникнення глобальних надзвичайних ситуацій, які характерні для всіх або більшості країн світу та для всієї планети в цілому. Такі проблеми не можуть бути вирішені зусиллями окремих країн-для цього потрібні зусилля всієї світової спільноти.

Учні повинні знати і розуміти важливість цих моментів і у будь -яку мить мати можливість надати допомогу собі або тим хто її потребує.

20.02.20 у групі 15-16 Крючковою Л.О. було проведено урок-презентацію на тему:"Найцікавіщі факти про видатних людей".

26.02.20 викладач з математики Савченко М.В. провела відкритий урок на тему:"Куля і сфера. Площина дотична до сфери" у групі 9-10.

28.02.20 відбувся фізкультурно-оздоровчий огляд-конкурс «Козацький Гарт», в якому приймали участь учні ліцею.

https://www.youtube.com/watch?v=WoOiFTXbucw&authuser=1

27.03.2020р.

«Педагогічний калейдоскоп»

«З досвіду роботи викладачів методичної комісії предметів природничо-математичного циклу, ЗВ та фізичної культури»

https://drive.google.com/open?id=19XdV7h0gU6ztXjZtTpVfcu41j0jl1rz

З 15.02.21 по 26.02.21 року у ДНЗ «Запорізький центр професійно-технічної освіти водного транспорту» було проведено декаду природничо-математичного циклу, Захист України та фізична культура.

Проведення предметної декади стало доброю традицією у нашому навчальному закладі. Декада проходить у лютому кожного року. У підготовці приймають участь як викладачі так і учні. Під час проведення позакласна робота проявляється у всьому своєму різноманітті.

Проведення природничо-математичної декади ставить на меті:

ü підвищення рівня природничо-математичного розвитку учнів,

ü розширення кругозору,

ü підвищення у учнів інтересу до предметів: математика, фізика, інформатика, хімія, біологія і екологія, Захист України та фізична культура,

ü поглиблення знань з цих предметів,

ü поглиблення уявлень учнів про використання відомостей з математики, фізики, інформатики, хімії, біології і екології у повсякденному житті,

ü наголошення на цінності знань у професійній діяльності,

ü виховання самостійності мислення, волі, наполегливості у досягненні цілей,

ü почуття відповідальності за свою роботу перед колективом,

ü сприяє зближенню викладача і учнів.

Так, викладач математики Савченко Марина Віталіївна провела в групі 3-4 відкритий захід «Знавці математики», де учні показали свої знання з цього предмету. Олімпіада з хімії, яку проводила викладач Федотова Лариса Олександрівна, виявила переможців , це учні групи 7-8 Вецкур Ангеліна I місце та групи 19-20 Фролов Владислав II місце. Про найцікавіші факти видатних людей розповіла бібліотекар нашого центру Крючкова Людмила Олександрівна учням групи 7-8, які з задоволенням переглянули матеріали та мали можливість задати питання, які у них виникли під час уроку. Відкритий захід з фізики і астрономії «Колесо фізики», який провела викладач Панченко Віта Володимирівна, показав наскільки учні можуть використовувати свої знання на практичних заняттях, виготовляючи різні моделі виробів, причому використовуючи матеріали з пластику, кришечок, трубочок та інше. Це було захопливо та цікаво! «Щасливий випадок» з предметів біологія та хімія, який провела викладач Федотова Лариса Олександрівна, об’єднав учнів групи 7-8 у своїх зусиллях і показав, що існує дружба і спільна праця. Відкритий урок з предмета Захист України, який було проведено викладачем Цинкушем Олксандром Володимировичем у групі 23-24 , нагадав учням про надзвичайні ситуації та правилами поводження в тому чи іншому випадку. Завершив нашу декаду фізично-оздоровчий огляд «Козацький Гарт», який провели викладачі фізичної культури: Дячко Андрій Андрійович, Драчевський Ігор Володимирович, Мастипанов Миколай Миколайович з учнями групи 21-22. Найважливішим завданням фахівців з фізичного виховання є підвищення рівня здоров’я та запобігання захворюваності учнів. Хлопці показали свою фізичну підготовку в різних видах змагань, за що кращі з них були нагороджені і відмічені грамотами.

Запорукою успішного навчання є глибока зацікавленість учнів у вивченні того чи іншого предмета. Тому кожен викладач намагається всіма доступними способами зацікавити учнів предметом, який він викладає. Позакласна робота сприяє виявленню і розвитку здібностей учнів, вимагає від викладачів великого творчого потенціалу. Бажаємо здоров’я та досягнення успіхів!!!

1 квітня ДНУ "Інститут модернізації змісту освіти"

спільно з НЦ "Мала академія наук України"

у рамках XII Міжнародної виставки

"Сучасні заклади освіти-2021"

й виставки освіти за кордоном

"WorldEdu"

організували й провели конференцію

"STEM-світ інноваційних можливостей.

Формування освітнього STEM-середовища".

Біологія Хімія

завдання з предметів для першого курсу

Навчально-методична робота

Творчий звіт викладача хімії, біології та екологіїФедотової Лариси Олександрівни

26.02.20 викладач з математики Савченко М.В. провела відкритий урок на тему:"Куля і сфера. Площина дотична до сфери" у групі 9-10.

«З досвіду роботи викладачів методичної комісії предметів природничо-математичного циклу, ЗВ та фізичної культури»

Комментариев нет:

Отправить комментарий